Як львів’янка учила рівнян малювати на склі

Вы согласны с этим?:
(голосов: 1)
Як львів’янка учила рівнян малювати на склі

Львівська художниця Наталія Курій-Максимів працює в незвичайній техніці живопису. Вона втілює свої задуми на склі. Найбільше Наталія любить малювати сюжети народних традицій українців, також вона зображує тварин та ангелів. А нещодавно у галереї «Євро-Арт» відкрилася виставка майстрині під назвою «Етномандри». Така символічна назва втілює її подорожі містами України та зачаровує відвідувачів національним колоритом нашої землі. У Рівному картини художниці показали вперше, а для найбільш захоплених живописом на склі цієї неділі Наталія провела майстер-клас. Цілих чотири години його учасники водили пензликом по склі, розмішували фарби та створювали свої маленькі шедеври. Як художниця захопилась таким живописом та змогла зачарувати рівнян, ми дізнавалися під час її майстер-класів.

– Наталіє, як виникла ідея проводити майстер-класи та вчити інших малювати на склі?

– В мене додаткова освіта вчителя образотворчого мистецтва і мені завжди було цікаво показати своє уміння. Вперше проводила майстер-клас у Житомирі, на виставці, а зараз дуже часто практикую отак — коли і виставка, і майстер-клас. Так було у Києві, Житомирі, Дніпропетровську, у Львові дуже часто проводжу. Це найчастіше малярство на склі, також може бути кераміка, ліпка, розпис.

– Майстер-класи для дітей ви теж проводите?

– Так, зазвичай саме від дітей можна чекати цікавих ситуацій, вони постійно всі у фарбах. Діти — найбільші шанувальники малювання. Приходять з п’яти років, у Дніпропетровську навіть чотирирічна дитина малювала.

Діти дуже вільні, швидко так малюють, в них не вистачає терпіння довго малювати, а у дорослих більш тривалі, більш складні роботи. Діти не думають над кольором, відразу беруть те, що подобається, а дорослі питають, цікавляться, як, де краще, що.

– А чи відрізняються майстер-класи і учасники залежно від міста?

– Різні аудиторії. В Києві були діти, вони ці фарби всі мастили, цікаво з ними працювати, правда дуже багато треба до них терпіння. От камерні майстер-класи дуже хороші, тобто, коли дві-три людини, тоді дуже добре все пояснити, розказати. Є безкоштовні майстер-класи, коли галерея оплачує, чи школа якась, але в середньому оплата 100 гривень з особи. Також це залежить від матеріалів.

– Чим вас привабила ця техніка малярства на склі?

– Вона давня дуже, зараз відроджується, в нас дуже багато художників працюють в цій техніці на Галичині. Техніка справді давня, тобто з виникненням скла, виникла і вона. Є ця техніка і в Україні, і також є в Індії, що говорить про якесь спільне коріння. Вона цікава тим, що поєднала графіку й живопис, тобто тут і графічний рисунок йде і живописні прийоми — по кольору, барвистість зберігається.

Як львів’янка учила рівнян малювати на склі

– А в яких техніках ви ще працювали?

– Живопис (полотно, олія), скло-олія, також графіка, кераміка, ліпка.

– Чому найчастіше темами ваших робіт стають народні?

Тому що виросла частиною цього народу і те і малюю. Ну як українець чи українка може малювати не українське? Більшість художників малюють так, що у їхній творчості перекликається їхня народність. Видно, що цей художник – представник того етносу чи того народу. Крім того, в нас такі цікаві традиції, глибокі, давні, дуже багато різних сюжетів. Народ надихає.

– А які сюжети ви втілюєте у свої роботах?

– В мене є серії «Народні пісні», «Народні свята», «Анімалістика» (тварини), по Франку були роботи, наприклад «Коли ще звірі говорили», також «Гуцульство», це ще живопис, та серія «Гороскопи».

– У вас ось малюнок на футболці, це зроблено своїми руками?

Так, це спеціальна фарба для тканини, вона добре переться. Ось такий дизайн одягу.

– А як можна придбати ваші роботи?

– На виставках можна, є виставки-продажі, є колективні виставки, є виставки у музеях. Це залежить від галереї, чи державний музей організовує виставку чи приватна галерея.

– Які ціни ваших картин?

– Картини доступні, ну, — прожитковий мінімум, я вам скажу. Українець із середнім достатком може собі дозволити. Я розумію, що в нас нема великих доходів, тож продавати свої роботи по 20-12 тисяч – це нерозумно, особливо в такий час. І тому картини для українців, навіть якщо людині дуже подобається, то я завжди йду на зустріч. Насправді, дуже хочеться, щоб картини потрапляли до людей, яким вони дуже подобаються, щоб приносили радість.

– Ви комусь дарували свої роботи?

– Так, дуже часто, постійно фактично, багато в кого вони є. Друзі приходять в майстерню, бачать, що подобається, і дуже часто я їх просто їм дарую. Також замовляли на подарунки те, що хотіли.

– А що найчастіше просять намалювати клієнти?

– На замовлення зазвичай просять анімалістку, якихось котів або ангелів, або якась етнічна тема. Але дуже рідко замовляють, частіше купують те, що є.

– Чи мали нагоду бачити ваші картини інші країни?

– Так, є в приватних колекціях дуже багато робіт. Є такі, що подорожували вже з виставками і по Україні, і зараз в Іспанію хочуть їхати. Багато шанувальників моїх робіт є в Японії, в Китаї, тільки дуже важко туди доставити їм картини, також зазвичай це Голландія, Польща, Канада, наша діаспора.

– А у наших містах де ви мали виставки?

– Це Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Житомир, Львів само собою і область, там Трускавець, Дрогобич, Стрий, багато вже де.

Вам сподобалось наше місто?

Багато не побачила, бо тільки два рази була, але місто насправді привітне. Я от помітила, що Полісся край таких привітних людей, доброзичливих, допомагають навіть, коли не просиш. Я як сіла на автовокзалі, то лише запитала, як до Проспекту Миру добратися, а мені відразу на допомогу – ціла маршрутка. Міста гарне, чисте, привітне.

– А як члени сім‘ї відносяться до обраної вами професії?

– Чоловік – художник, то він мені найбільше допомагає. Він займається живописом, скульптурою, керамікою, ліпкою. Батьки не художники, навіть не чекали, що я цим буду займатися, але вже змирилися, колись думали, що це тільки захоплення, яке пройде в підлітковому віці, а зараз уже усвідомили, що це професія.

– Як починаєте свій день, як приходите до роботи?

– З кави, з малювання. На жаль в мене ще нема такого, що о дев’ятій годині встаю і малюю, бо немає постійної майстерні. Зараз, коли є натхнення – тоді малюю, коли є час.

– А звідки черпаєте натхнення?

– Надихає все. Сюжети літературні, щось побачити я можу, навіть їхавши повз ваші такі соснові бори, там такі гарні. В мене є ідеї поліський край намалювати з лісовиками, мавками, і також вишивка у вас цікава, колорит. Все надихає, Дуже складно визначити, що саме надихнуло, це десь з середини йде воно.

– Які маєте творчі плани?

– В мене взагалі є така мета створити ангелів для всіх міст України. Вже є два ангели і я хочу в кожному місті зробити виставку. Мені самій це дуже цікаво, я подорожую по всій країні, її досліджую, навіть менталітет, дух кожного міста, адже кожне місто особливе по-своєму.

Мене запрошували в Донецьк на другий Спас провести майстер-клас. Звичайно, що це не відбулося, дуже шкода, там дуже багато охочих, зараз їду в Одесу з майстер-класом, на день незалежності.

Оксана Шолота
29 августа 2014 /
Источник: Новости Ровно - rovno.rv.ua
Комментарии
Loading...

НАПИСАТЬ КОММЕНТАРИЙ

comments powered by Disqus
Похожие новости

У Рівному пік популярності на патріотичні тату.

Хвиля національної свідомості, яку сколихнула революція, пробудила в українцях дух патріотизму. Він проявляється не лише в думках та діях, а й у патріотичних наклейках на авто, одязі та навіть у

Вперше у Рівному українські кінорежисери представлять свої фільми та провед ...

Вперше у Рівному українські кінорежисери представлять свої фільми та проведуть майстер-клас з основ кіновиробництва, який носить назву «Кіно зсередини».

Родина Довгалюків презентувала у Рівному спільну виставку

У відділі мистецтв Рівненської обласної бібліотеки відкрилася виставка живопису сім’ї Довгалюків. Автори – подружжя Юрій Довгалюк, Ірина Ковальська та їх син Артем. Художники неодноразово виставляли

Рівняни запускають нову соціальну "антимережу"

Що робити, коли ти хочеш спілкування, але в тебе мало друзів, та всі вони зависають у всесвітній "павутині"?

Свої картини голова сільради на Рівненщині малює лаком для нігтів [ФОТО]

44-річна Наталія Бороденко із села Тараканів Дубенського району Рівненської області малює дивовижні картини з квітами та птахами, використовуючи замість звичних фарб декоративну косметику. На одну
Популярные новости
Вчорашні безробітні навчилися створювати сайти
Loading...