Володимир Хомко: «Зараз, як ніколи, ситуацію визначає кваліфікація влади»

Вы согласны с этим?:
(голосов: 1)
Залишився позаду чи не найважчий рік в історії незалежної України. Майдан, війна, двоє позачергових виборів, які дали Україні нову владу, але не нове життя. Як минув 2014 рік для нашого міста і чого можна очікувати рівнянам від 2015-го? На рубежі двох років кореспондент нашої газети традиційно зустрівся з міським головою Рівного Володимиром Хомком, аби задати йому ці питання.

– Підбиваючи підсумки року та даючи оцінку зробленому, важливо розуміти контекст, у якому це робилося. Років сім тому навряд чи можна було б радіти тим результатам, які ми зараз маємо. Але, зважаючи на нинішню ситуацію, я дуже задоволений тим, як ми прожили і пропрацювали цей рік. Бо, подобається це комусь чи ні, мушу визнати: весь останній час, що не рік, то в економічному плані стає важче. Тому наступний рік я чекаю з тривогою.

Реформи, які нас чекають, приведуть до того, що ми будемо жити в рази гірше. Це абсолютно ясно всім, хто хоч трохи розуміється на економіці. Як суспільство і, зокрема, наше місто це переживе, не знаю. Бо сьогодні не маю контрольних показників бюджету, хоч у ніч на понеділок його затвердили.

– Володимире Євгеновичу, але про рік, що минув, уже все відомо. Що вдалося зробити у місті? Чим ви задоволені?

– По-перше, непогано попрацювали в галузі спорту. Найбільше радує четверта спортшкола, де ми реалізували мільйонний проект – зробили нове покриття підлоги, ремонт тиру, підсилення конструкцій та ще й літній стадіон. Завершили також ремонт фасаду спортшколи на Набережній та вели роботи на шести спортмайданчиках у різних мікрорайонах міста – будували нові, а старі капітально ремонтували. Такого обсягу робіт для розвитку масового спорту в місті ще не було.

Радує, що змогли віддати все, що планувалося, галузі освіти. В 2014-му створили багато додаткових груп у дитсадках, розпочали реконструкцію дитячого садка на вулиці Кутузова і здали садок на Остафова. Продовжуємо роботи з ремонту будинку культури в парку. Розпочали там ремонт туалетів, виділили на них 300 тисяч.

– А чи вдалося реалізувати все намічене в комунальній галузі?

– Комунальна сфера – найбільш критикована. На жаль, один із мінусів, який я бачу і визнаю, це те, що ми не завершили ремонт Соборної. А все з однієї простої причини: фірма, яка виграла тендер, відмовилась проводити ці роботи – забрала свою техніку і поїхала з Рівного. Думаю, що такою може бути в майбутньому доля багатьох інших об’єктів. Адже проект складається наперед, на початку року. Закладаються у проект одні кошти, а потім відбуваються різкі стрибки цін, отже, робота потребує вже інших коштів, її просто неможливо виконати за старим кошторисом. Жодна фірма не працюватиме собі на збиток.

Проте в комунальній сфері багато й позитивів. Уперше за багато років забезпечили місто влітку гарячим водопостачанням. Більше того – не маємо проблем з оплатою за газ. Рівне – в трійці міст, які мають найвищий рівень розрахунків. З початку сезону наше теплопостачальне підприємство розрахувалось за газ більш ніж на сто відсотків. За моєї пам’яті такого не було. Ще не забулися роки, коли ми брали кредити, щоб отримати газ для початку опалювального сезону.

Придбали ми десять нових тролейбусів, і це дуже відчутно позначилось на організації руху. Приємно, що працівники тролейбусного управління відзначили 40-річчя свого підприємства з хорошим настроєм. Бо фінансове становище поліпшилося, люди вчасно отримують зарплату. І вже три квартали підряд ми серед лідерів підприємств електротранспорту в Україні, хоча ще рік тому перспективи здавалися плачевними.

Відремонтували чимало дворів, завершили асфальтування в районі перехрестя вулиць Мельника і Волинської дивізії. Таким чином Північний став першим у місті мікрорайоном, де всі магістральні вулиці в хорошому стані. Плануємо продовжити його опорядження в наступному році. Зокрема, хочемо привести до європейського вигляду парк Просвіти. Цього року вже почали викладати бруківкою в’їзну дорогу до парку.

На мій погляд, ми привели до нормального стану інший міський парк – Лебединку. У будь-якому разі тепер це улюблене місце відпочинку рівнян. Усі доріжки там заасфальтували, поставили нові лавочки. Ставимо там ковані скульптури, і будемо цю практику продовжувати, тож парк матиме свою родзинку.

Виклали бруківкою частину вулиці 16 Липня, і наступного року також продовжимо на ній роботи, в тому числі й ремонт фасадів. Бо ці дві вулиці – Драгоманова і 16 Липня – єдині старовинні, автентичні, що залишилися в Рівному. То хочеться зробити їх привабливими.

– Кажуть, криза насамперед позначається на будівництві…

– Будівництво в році, що минув, як на диво, було інтенсивне. Три роки поспіль у нас відбувався в цій сфері ріст. Я міркую, що це стало можливим, бо люди масово позабирали депозити з банків і мусили їх кудись вкласти. Та й приїзд переселенців зі сходу, які купували в нашому місті квартири, вплинув на ситуацію. Будинки зводились на будь-який смак і гаманець.

А ще ми зробили стоянку біля зоопарку, про яку я давно мріяв. Щороку щось робимо для його розвитку. У 2015-му плануємо спорудити гарну клітку для лева. Бо хочемо, щоб наш зоопарк став ще більш популярним. У 2014 році зоопарк заробив чотири мільйони гривень, а наступного, сподіваюсь, заробить більше.

– Володимире Євгеновичу, відомо, що ви палкий прихильник тих проектів, які місто реалізує на паях з громадою. Адже коли люди вкладають у свої багатоповерхівки власні кошти, то більш бережно ставляться до зробленого, у них з’являється почуття господаря.

– Дуже добре в нас пішла програма «50 на 50». В її рамках ми на паях із мешканцями вже на шести вулицях міста збудували каналізаційні мережі та навіть дві каналізаційно-насосні станції.

Добре працює й Муніципальна програма сталого розвитку. У Рівному можна побачити багато будинків, які утеплились завдяки цій програмі, як-от ОСББ «Учитель», «Дружба», «Маяк», будинки на вулиці Відінській, 4 чи Олека Дундича, 9. І тут можна радіти не тільки економічному ефекту, а й тому, що візуально місто міняється на краще.

– А що найбільше тривожить міського голову?

– Ситуація з Рівнеазотом тривожить надзвичайно, адже місто великою мірою залежить від його роботи. Тому будемо вживати всі заходи, законні чи навіть незаконні, щоб не допустити зупинки цього підприємства. Вкотре заявляю: нам нема різниці, хто його власник. Не подобається уряду Фірташ, то, на здоров’я, націоналізуйте завод, але зробіть так, щоб він працював, і знайдіть для нього газ. Це якраз завдання уряду – знайти газ для нашого «Азоту»!

Тривожить, що про реформи, які, на мій погляд, будуть надзвичайно болючими, ніхто нічого не каже. Навіть я, міський голова, достеменно не знаю планів уряду на найближчий час. Те саме з бюджетом. Спитайте, що в ньому, – ніхто не скаже. Цілком очевидно, що він не може задовольнити всіх. Дохідна частина буде надзвичайно мала, за моїми даними – на 25 відсотків менша, ніж у 2014-му. Очевидно, буде дуже багато обурених. Значить, треба з людьми працювати, пояснювати, чому робиться саме так, а не інакше. Але ніхто про це не дбає. Така ситуація може призвести до дестабілізації. Тому нині, як ніколи, треба згуртуватися всім гілкам влади й народу, щоб не дати роздмухати цю ворожнечу.

Своїм завданням у цій ситуації бачу докласти максимум зусиль, щоб у Рівному все було стабільно: були тепло і вода, працювала каналізація, їздили тролейбуси, вивозилось сміття. Поки що нам це вдається. Вкотре зауважу: працюємо практично в ручному режимі. Саме зараз, як ніколи досі, ситуація в українських містах залежить від кваліфікації влади. Якщо влада досвідчена і має план дій, то в місті й ситуація стабільна, коли ж ні, виникає хаос. Я докладу максимум зусиль, щоб у Рівному було спокійно.

Прошу підтримки в громади, хочу, щоб усі розуміли: те, як ми житимемо в цьому році, залежить не тільки від мене, а й від усіх мешканців Рівного. А нас – 250 тисяч, і торік нас стало більше, адже за рік у Рівному народилися понад три тисячі людей, а померли понад тисяча.

– У 2014-му місто жило на два фронти. Крім своїх звичних справ рівняни займалися ще й підтримкою війська…

– Безумовно, крім звичних побутових проблем місто вирішувало проблеми підтримки армії, а також сімей тих рівнян, котрі загинули на майдані і в зоні АТО. Ми виділили вдовам і сиротам загиблих на майдані квартири, допомагаємо споруджувати їм будинки. Вирішуємо питання про виділення учасникам АТО земельних ділянок. Ми віднайшли для цього два великі масиви. Оскільки виділення такої кількості ділянок потребує зміни Генерального плану, то, хоч це й дуже дорого, та закладаємо кошти в бюджет і будемо міняти Генплан. Земельні ділянки дамо всім одномоментно. Щоб не сталося, що поки одні воюють, інші в тилу отримують землю.

Постійно збирали кошти на одяг, харчування, оснащення для військових. Ця справа об’єднала всіх нас, незалежно від політичних чи релігійних уподобань.

– Анонсоване урядом скорочення видатків тягне за собою погіршення життя. Які ви бачите сфери, на яких можна було б зекономити безболісно?

– Таких сфер нема. Зачепіть будь-яку і отримаєте у відповідь купу невдоволених. Кожен вважає свою справу головною. Для мене абсолютно очевидно: якщо постане питання, що закривати: хлібозавод чи музей, то хлібозавод буде працювати. При всій повазі до музею.

– Володимире Євгеновичу, а як ви розцінюєте ту можливість, що місцевій владі дали волю самій формувати органи влади на місцях.

– Чекають нас дві реформи. Одна – в житлово-комунальній сфері, інша – в місцевому самоврядуванні. Мають передати більше прав і повноважень місцевій владі, та поки що, крім розмов, не бачу ніяких кроків. Буде видно по бюджету, що нам віддадуть. Бо наділити місцеве самоврядування правами мало, треба віддати ще й джерела під виконання тих прав.

Ось уже вісім місяців в Україні нова влада. Попередня забрала від міст контроль за будівницт­вом. Що заважає новій віддати нам державний архітектурно-будівельний контроль назад? Що, для цього, можливо, треба міняти Конституцію? Ні. То що заважає? Нічого! Але в цьому напрямі не зроблено ні кроку. Подивимось, як буде формуватися бюджет, які джерела до нас перейдуть і що ми будемо фінансувати. Відповідно до реформи медицини, наприклад, лікарні повинні були перейти на обласний рівень фінансування. Ну то вже заберіть собі свої лікарні, але ж не забирають. Далі. Якщо нам делегують повноваження щодо утримання шкіл, то покладіть на бочку нам усі кошти для цього. Та поки що крім слів про реформи нічого нема. А слова я, скільки працюю, стільки й чую. Проте реальні дії цього разу таки мусять бути. Бо підпирає суспільство.

– Як одна зі складових економії бюджету, звучала пропозиція скоротити кількість депутатів Верховної Ради до 150 чоловік? Що ви про це думаєте?

– Обома руками підтримую. Якщо рада обирається на пропор­ційній основі, то кількість фактично не має значення.

– А як має бути на міському рівні? У 2015-му очікуються місцеві вибори.

– Якщо спроектувати ситуацію на місто, то я категоричний противник пропорційних виборів на міському рівні. Адже в містах немає жодних політичних завдань. Більше того, я б заборонив мерам взагалі належати до будь-якої партії. У містах є проблеми дахів, асфальтування вулиць, вивезення сміття, стерилізації собак і тому подібні. Для того, щоб їх вирішувати, не треба бути в партії.

Але в міській раді має бути лобі від кожного мікрорайону. Наприклад, якщо є 20 виборчих дільниць, то від кожної має бути у парламенті міста представник, який лобіюватиме її інтереси. Наведу приклад: у нашій нинішній раді є 27 мажоритарних депутатів і стільки ж партійних. Партійні до людей не йдуть, а мажоритарні працюють у своїх округах зранку до вечора, бо це дає їм перспективу бути обраними наступного разу. Якщо обиратимуть місцеві ради за пропорційною системою, це, звичайно, не знищить місцеве самоврядування, але погіршить його якість.

– А якою ви бачите кількісно міську раду в Рівному?

– Цілком достатньо 26 депутатів. Тобто треба забрати нікому не потрібну партійну частину і залишити мажоритарників, які будуть боротися за своє місце під сонцем на своїх виборних дільницях.

Розпитувала
Людмила МОШНЯГА
01 января 2015 /
Источник: Новости Ровно - rovno.rv.ua
Комментарии
Loading...

НАПИСАТЬ КОММЕНТАРИЙ

comments powered by Disqus
Похожие новости

У Рівному шукають де прокласти велодоріжки

Бути чи ні велодоріжкам у Рівному поки що питання риторичне. Адже лише для завершення роботи над схемою велошляхів потрібно ще 76 тисяч 848 гривень. Про це повідомив під час сесії Рівнеради депутат,

Володимир Хомко: „Я вкотре заявляю, що основною проблемою, яка наразі турбу ...

Дефіцит міського бюджету столиці в 2014 році становитиме 1,7 млрд гривень. Про це заявив голова КМДА Віталій Кличко на засіданні Кабміну в середу, передають «Українські новини».

У Рівному на Остафова, 5 відкрили новий дитячий садок № 8

У Рівному з’явився новий дошкільний навчальний заклад. Урочисте відкриття ясел-садка №8 «Барвінок» відбулося 2 вересня.

У неділю Рівне відзначить свій 731-й День народження

Яким прийшло наше місто до цього дня, що в ньому змінилося та відбулося за той рік, що минув від попереднього свята, про це ми розпитували першу особу Рівного – міського голову Володимира Хомка.

У Рівнераді Запорожець звинуватив Курсика у бездіяльності

Керівник депутатської групи «Рівне Європейське» в міській раді Рівного Юрій Запорожець прокоментував  події останньої сесія, яка відбулась 4 лютого.
Популярные новости
З початку року Центром обслуговування платників ДПІ у м.Рівному надано більше 14 тисяч адмінпослуг
Loading...