Заробити гроші на хабар

Вы согласны с этим?:
(голосов: 1)
Заробити гроші на хабар Якщо Бог подарує мені ще шматочок життя, я перестану казати, що думаю, а буду думати, що говорю», – так мені сказав мій сусід-грузин, коли ми востаннє мали нагоду перекинутися словом. Про що це він? Та про своє кляте правдолюбство і свою зраджену віру в те, що всі люди – брати.

Якби я тоді знала, що більше не побачу його, то, може, розпитала б про все детальніше. Але тоді здалося недоречним розпитувати, уточняти, а тепер уже нема в кого розпитати про деталі тієї справи, щоб, може, хоч спробувати допомогти людині. Сліди його загубилися, дім його стоїть пусткою, і нема в кого дізнатися, де господар.

Він приїхав із Грузії до України ще років з десять тому. Спочатку жив по орендованих квартирах у Луцьку, згодом – у Рівному, а потім оселився на недобудованій дачі у нас за парканом. Новий сусід говорив російською з помітним грузинським акцентом, то не завжди вдавалося зрозуміти його. Потім він привіз і оселив у цій недобудованій хаті дружину Лалі і доньку Дарико. Спочатку вони не розмовляли з нами зовсім, бо просто не мали жодного словарного запасу ні з української, ні з російської мов. Але згодом помалу виговорилися. Особливо – маленька Дарико. Вона стала мамі за перекладачку в походах до магазину чи при спілкуванні з сусідами. Вже згодом, коли дівчинка пішла до школи і швидко навчилася гарно і практично без акценту спілкуватися українською, вона розповіла, що мамине ім’я Лалі в перекладі з грузинської означає «рубін, червона», а її власне Дарико – «дар бога, їй немає рівних».

Вони витримали на тій недобудованій дачі два роки – два літа і дві зими. І весь цей час ми спостерігали, що сусіди все здають та здають позиції. Спочатку Олександр поміняв свою нову «Субару» на стару «десятку». Потім біля сусіднього дому не стало й цього старого автолаха, отже, наші грузини стали добиратися з дачі до Рівного автобусом. А коли глава сімейства десь запропастився, Дарико розповіла, що він поїхав на заробітки за кордон, бо треба гроші. А щоб мати гроші на поїздку, продав машину.

Якось дівчинка з мамою йшли від автобусної зупинки повз нашу хату, і я їх покликала до нас на чай із ревеневим пирогом. Лалі під якимось приводом відмовилась, а Дарико зайшла. Дівчинка простодушно розповіла, що була з мамою в Рівному на роботі.

– А де ж мама працює?
– У людей в одному будинку на вулиці Пухова. Вона там прибирає.

Сім’я очевидно опинилася у геть скрутній ситуації, якщо горда грузинська жінка Лалі взялася за таку роботу.

На початку вересня вони поїхали. Лалі прийшла до нас попрощатися і простягнула мені подарунок на пам’ять – перлове намисто. «Ви були до нас дуже добрі, – сказала вона українською незвично складну для неї фразу. – Дякую вам». Я запротестувала: надто дорога це подяка за ті пару відер паперівки, кілька кабачків і гарбузів чи миски з зеленню, овочами і полуницею, які ми час від часу передавали сусідам через паркан. Лалі знітилася, ледь не розплакалася, то Олександр поспішив їй на допомогу і пояснив нам, що для грузинів – велика образа, якщо відмовляються від їхніх подарунків. Він також пояснив, що мусить терміново відправити сім’ю додому в Грузію, бо якщо Дарико ще на рік залишиться в українській школі, то вже не зможе наздогнати в навчанні своїх грузинських ровесників.

– Але ж ви купували хату для того, щоб осісти в Україні. Передумали? – запитала в нього я.
– Це мене передумали, – відповів грузин. – Колись я вам про це розкажу.

«Колись» настало через місяць. Олександр повернувся до своєї хати сумний, наче осиротілий. Викосив траву, що виросла за час його відсутності майже в пояс і притягнув до нашого двору косарку.

– Якщо зможете, то косіть мій двір, – попросив.
– А ви куди, Олександре?
– Поїду заробляти гроші на хабар.
– Кому ви його збираєтеся давати?
– Хабарникам, – гірко усміхнувся він.
– А це обов’язково?
– Вимагають.

Грузин коротко посвятив мене у свої проблеми. Партнери по бізнесу його кинули, притому двічі. А він давав чесне слово, ручався за них перед колегами з Волині. Коли ті прогоріли через нечистих на руку рівнян, Олександр мусив віддати за своє поручительство автомобіль.

– Я продав у Грузії свій будинок, бо їхав сюди назавжди, – розказав він. – Я, коли ми засновували власний бізнес, вклав у нього все до копійки, навіть закрив своїми грошима частку свого партнера, Я був такий довірливий. Сказав, що маю ще запас грошей, то можу закласти за нього, а він мені віддасть із прибутку. А потім я дізнався, що вони від мене більшу частину прибутку приховали. Я до них – всією душею, все чесно, ділився тим, про що взагалі треба мовчати, а вони в мене за спиною крутили свої справи. Вони мене навіть на святому розводили. Я давав гроші на заправку автомобіля і на продукти, щоб завезти їх у Київ на Майдан, а вони за мій кошт їхали туди вирішувати свої шкурні інтереси. Розвели, як хлопчика. Я рік за ними ходив, щоб розплатилися. То вони мені кинули за мою долю оцю недобудовану хату, яка моєму партнерові не треба. Якби він став її продавати, то не отримав би й половини тієї суми, що мені заборгував…

Хата, яка в підсумку обійшлася Олександрові у понад 50 тисяч доларів, тепер не коштує на ринку нерухомості навіть 20 тисяч. І взагалі нічого не коштує, бо чоловік не може її продати. У нього просто нема на неї документів. Він намагався ці документи оформити, однак Олександр – нерезидент, отже, набуття права власності на нерухомість в Україні для нього – проблема.

Саме для цього йому й потрібен хабар. Йому сказали, що все влаштують, але це коштує 3 тисячі доларів.

Під час першої поїздки за кордон на заробітки він заробив гроші, щоб вивезти свою сім’ю назад до Грузії. Повернувшись із Грузії, подався знов за довгим доларом заробляти на хабар. Де нам тепер його шукати? Як дізнатися про його долю? Як повернути йому його газонокосарку? Адже свою дачу ми продали. Там оселилися нові люди, які знати не знають нашого доброго сусіда-грузина і ніколи не чули про його проблеми.

Недавно ми знову поїхали туди, щоб залишити для Олександра записку. Від запустіння стало тоскно на душі. На грузинському прапорі, що сумно обвис на балконі його дому, вже вицвів червоний і посірів білий колір. Трава вимахала до підвіконь, а бетонні сходи стали розтріскуватися. Словом, саме та депресивна картина, яка буває в домі без хазяїна.

І так образливо за людину, яка в скрутний для України час приїхала сюди, щоб вкласти в нашу країну гроші, яка повірила і довірилася нам, як мала дитина довіряється матері. Чоловік щиро, усім серцем підтримав нашу революцію. А на повірку вийшло, що його щиру довіру цинічно зрадили, використали і виплюнули його, коли не стало що з нього брати.

«Нас просто кинули, як лохів розвели за спинами....Діла свої зробили, злили нас... Мене з тобою разом в унітаз». Якщо покійний Кузьма співав таке, то випадок з нашим грузином – не унікальний. Таке в нас було і є суцільно. Ех, образливо за державу…

Лариса САДОВА
11 февраля 2017 /
Источник: 7d.rv.ua
Комментарии
Loading...

НАПИСАТЬ КОММЕНТАРИЙ

comments powered by Disqus
Похожие новости

Станіслав РЯЗАНОВ: «Не можу залишатися спокійним, коли стикаюся з абсурдом»

Депутат Рівнеради Станіслав Рязанов не часто виступає на сесії. Проте коли вже підходить до мікрофона, то «ріже матінку-правду», не оглядаючись на особистості, а нерідко й не добираючи слів.

Чия квартира, того й ремонт

Наші люди, практично стопроцентно приватизувавши свої квартири, досі не можуть усвідомити, що вони і тільки вони мусять дбати про власне житло.

У Рівному шахраї обібрали пенсіонерку

61-річна рівнянка учора близько опівдня звернулася до правоохоронців та повідомила, що 24 листопада 2014 року на проспекті Миру, що в обласному центрі, невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи її

Рівненський хірург Мирослав Семанів розповів про операцію із зміни статі

Неймовірна історія, яка нагадує сюжет якогось фільму, трапилася на Рівненщині. Свій початок вона бере у далекому 1985 році. Тоді до молодого уролога Рівненської обласної клінічної лікарні Мирослава

У Рівному дитячий майданчик огороджують електродротами

Кілька днів тому мешканці будинків, що на вулицях Соборна, 261 та Соборна, 263 у Рівному, застали свою прибудинкову територію розгромленою. Перекопані газони, зрізані дерева і встановлені стовпи для
Популярные новости
Правом на податкову знижку можна скористатись до кінця рокуБільш як півтори тисячі адмінпослуг з питань реєстрації РРО надано фахівцями ДПІ у м.Рівному з початку цього року
Loading...