Про рівень моралі в суспільстві можна судити за цвинтарями

Вы согласны с этим?:
(голосов: 1)
Нещодавно науковці, дослідники-краєзнавці з Рівного та області уперше зібралися, аби обговорити питання збереження на Рівненщині старих цвинтарів.

Рівненський Грабник – далеко не єдине старе кладовище. Не менш цікаві – Дубенське кладовище в Рівному, католицький цвинтар у Клевані та поховання в селі Тайкури. Цікавою історичною пам’яткою є і давні дубенські некрополі.

«Святий обов’язок кожного з нас – доглядати за могилами своїх рідних, – каже завідувачка відділу обласного краєзнавчого музею Галина Данильчук. – Проте колись настає час, що доглядати їх нікому. І у нас є чимало таких кладовищ, на яких спочиває наша історія. З огляду на європейський досвід (а ми йдемо в Європу) таке питання, як збереження старих цвинтарів, постає неминуче. Коли ми вважаємо себе людьми цивілізованими, то його конче треба вирішувати.

Колись, у не такій вже й давній традиції, тримали цвинтарних сторожів. У наш час за цвинтарями доглядають лише комунальники. Вони спилюють старі дерева, косять траву, але обрізане дерево не раз падає на ветхий від часу пам’ятник, руйнує його, і ніхто за це не відповідає. Руйнуються унікальні надгробки, проте на обліку вони не стоять і па­м’ятками не вважаються».

Вивчаючи поховання на Грабнику, Галина Данильчук створила картотеку із чотирьох сотень прізвищ. Навпроти кожного з них – десь скупі, а десь більш розгорнуті відомості про особу, ім’я якої зафіксоване на надгробку. Проте Галина Данильчук, як і її колеги, переконана: така робота не повинна бути аматорством: місто має зібрати фахівців і розробити спеціальну програму.

Пропозиції науковців-дослідників щодо збереження пам’яток сакрального мистецтва опираються на європейський досвід. Такий облік, який почала робити Галина Данильчук на Грабнику, треба зробити й на інших старих цвинтарях, а також помістити ці дані на спеціальному інтернет-порталі, аби будь-яка людина, яка живе за межами Рівного, а то й України – у Польщі, Німеччині чи будь-якій іншій країні, могла з допомогою такого порталу розшукати своїх родичів чи певних історичних осіб, переконатися, що за могилою та пам’ятником доглядають. Такі некрополі є у великих європейських містах. Тож і ми, йдучи в Європу, мусимо переймати цей корисний досвід. «Кладовище Грабник могло би стати туристичним об’єктом на кшталт Лича­ківського у Львові, – переконана Галина Данильчук. – Для цього слід облагородити територію цвинтаря та правильно провести реставрацію».

На жаль, стан наших некрополів здебільшого такий, що краще б іноземці на наших цвинтарях нікого не шукали й туди не заходили. На тому ж Грабнику можна побачити викинуті порожні пляшки, шприци, недопалки. Чомусь цвинтарі облюбували для зустрічей різні неформали, серед яких трапляються й у чорних одежах сатаністи, просто на могилі можна зустріти сплячого бомжа.

Знання про історичні поховання на наших цвинтарях у пересічних місцевих жителів дуже поверхові. «От запитайте першого стрічного: хто похований на Грабнику? – наводить приклад Галина Данильчук. – Одні в невіданні стенуть плечима, а другі скажуть, що батько Короленка. Проте навряд чи хто при цьому згадає, що Галактіон Короленко був відомою людиною – повітовим суддею. Мало кому відомо, що там покоїться прах генералів царської армії, учасників І Світової війни, що там спочивають відомі рівненські лікарі Прохоров, Виноградов, Гурфінкель, цілі родини рівненських старожилів – Куліші, Подобєди, Маєвські та інші. Є там і декілька поховань відомих свого часу німців, поляків, євреїв, які прийняли християнство».

Науковий інтерес до справи вивчення старих цвинтарів треба плекати у громадськості зі шкільної лави. «Це скільки різних тем може бути порушено! – ділиться ідеями Галина Данильчук. – Можна дос­ліджувати історичні поховання, прізвища або ж шукати генеалогію певних родів. А кого цікавить тема зросійщення, можна пройтися цвинтарями й почитати, якою мовою виконані написи на надгробках та до яких років ці поховання належать. У багатьох науковців є інтерес до епітафій, написаних на надгробках, або ж до історії виготовлення надмогильних пам’ятників, окремі з яких через сторіччя зберегли свій пер­вісний вигляд».

Під час круглого столу спеціалісти торкнулися ще однієї важливої теми. Сьогодні у науковців зросла увага до військових поховань. Фахівці вже вміють працювати зі зразками ДНК, і в такий спосіб вдається знаходити родичів загиблих вояків. «Так уже давно працюють європейські археологи в Польщі, Угорщині та Німеччині, – розповідає директор “Волинських старожитностей” Олексій Златогорський, який провів чимало розкопок. – А наша, українська наука в цьому напрямку пасе задніх. По-перше, недостатня база даних; по-друге – немає в нас фахівців-генетиків, які б долучилися до роботи археологів».

Вітчизняні археологи сподіваються, що ті нові виклики, які посилає нам війна на сході, та зближення нашої держави з Євросоюзом, сприятимуть тому, щоб ці новітні методики стали доступними і для нас.

Людмила МАРЧУК
06 ноября 2014 /
Источник: Новости Ровно - rovno.rv.ua
Комментарии
Loading...

НАПИСАТЬ КОММЕНТАРИЙ

comments powered by Disqus
Похожие новости

На Рівненщині дільничний інспектор допомагає родині мобілізованого

Доки син захищає Батьківщину на Сході, в цей час дільничний інспектор Рівненського райвідділу, який обслуговує територію Зорянської сільської ради, Вадим Довгалюк допомагає жінці по господарству.

У Рівному відбудеться свято однієї із найстаріших вулиць

Як пише на своїй сторінці у Фейсбук рівненський історик і краєзнавець Галина Данильчук, у Рівному оживе вулиця:

Заступників голови Рівненської облради залишили без зарплати

Обласні депутати знову не проголосували за оплату праці заступників голови обласної ради.

У Рівненському музеї показали писанку, якій вже 950 років

Унікальну писанку представили у рівненському краєзнавчому музеї. Науковці стверджують, експонату майже тисяча років. Знайшли її археологи під час розкопок басейну Хрінницького водосховища. Це чи не

Що шукатимуть поляки на цвинтарях Рівного?

Померлі поляки - мешканці старого Рівного стали темою дослідження рівненського журналіста та дослідника Чеслава Хитрого. Сьогодні він у краєзнавчому музеї презентував власну книгу- каталог під
Популярные новости
Вчорашні безробітні навчилися створювати сайти
Loading...